В Понеділок 17 вересня 54-річний Віктор Лінник із Зінькова виливає відро щойно вичавленого яблучного соку із власних яблук в 40-літровий бідон. Працює на подвір'ї 24-річного зіньківчанина Віталія Зуя. Хлопець має прес для виготовлення соку. Обладнання з нержавійки, саморобне. Послуги по вичавленню соку пропонує через оголошення. В місті таких пунктів два. Щоб виготовити сік, люди стають в чергу.

Новий мішок помитих яблук засипають в овочерізку. Їх подрібнює на кашу.

- Давлю тут уже 12 років, - каже Віктор Лінник. - Знаю осталася точка на вулиці Комунарська. Так там раз видавив, а воно, мать його, не той вкус, що треба. Мже, що з їх оборудуванієм не так.

- А ще в районі сік видавлюють, в селі Сиверинівка, - говорить його товариш, себе не називає. - Але туди вісім кілометрів чесать треба.

Віталій Зуй набирає перетерті яблука у відра, пересипає у білий цукровий мішок. Кладе під прес у залізний круг з дірочками. Обертає ручку. Внизу металевий диск стискує яблука. Сік по спеціальному жолобу стікає у відро. Віктор Лінник підставляє під цівку рожевого ківшика.

- Оце, бомба, Маю найсмачніший із усіх яблучних сортів, "Сніжний". З мішка виходить 20 літрів соку, вже закрив 105 літрів, - робить великий ковток. Голосно цмокає губами. - Моя дружина працювала в кабаці "Болгарія" в Дніпропетровську. Так раз з дому взяв туди дві баклаги по п'ять літрів цього напою. Її хозяйка як попробувала, пристала, давай продавать шалені бабки получатимеш. Я кажу, підожди, цей продай а потом, що, сам воду пий. Ні, не вийде. Тим паче сік гарно під водочку йде.

У дворі пахне яблучним оцтом, літають оси й мухи. Лазять по пресові, жолобу. Збоку стоять п'ять мішків зі жмикрутом.

- Основний наплив людей був в кінці серпня, але й зараз дзвонять, щоб записатися  чергу. Їдуть з усього району, багато з Полтави, Кременчука й Гадяча. Там пункти з пресами для виготовлення соку загналися з цінами, підняли їх сильно, - каже Віталій Зуй. - Часто привозять "Білий налив", його в цьому році дуже багато. Але він кислий, а через особливу м'якіть дає мало рідини. Для соків найкращі пізні, зимні сорти. Наприклад "Кальвін" чи "Слава побєдітєлю". Починають привозити виноград.

До двору заходить 32-річний Олексій Кошілєв. На сік привіз падалішніх яблук "Антоновки".

- Везти на пункт переробки вигідніше, ніж купувати власний прес. Вдвічі менших розмірів коштує 400 гривень. А ще пару тисяч на овочерізку треба викинути, бо заманаєшся їх на тертушку терти, - каже. - Плюс банка магазинного соку коштує 25 гривень. Модного в пакетах, наприклад "Садочок", більше десяти за літру. А тут за 20 літрів 9 гривень платиш. І знаєш, що в нього ні порошку ні води не добавлено.

Найгірше в області яблука вродили в  Диканському, Гадяцькому, Карлівському, Пирятинському та Чорнухинському районах. Найкраще в Полтавському, Зіньківському, Глобинському та Великобагачанському.

- В цьому році у нас урожай гарний, назбирали більше чотирьох мішків, - говорить 50-річна Валентина Петрівна. Збирає яблука на власному подвір'ї. - Але багато яблук осипалось або попеклось на сонці.

В області пункти для виготовлення соку є в кожному районі. Працюють нелегально. Роботу не афішують, бояться податкової інспекції. Про них знають тільки місцеві жителі.

Сергій Савченко