В Полтаві Олена Шкурба встановила пластикові вікна й кондиціонер в квартирі історичного будинку по вулиці Жовтнева, 34. Це пам'ятка 19 століття, є історичним фондом міста, частиною ансамблю "Кругла площа". Видозмінювати його не можна. В Полтаві більше 30 таких будівель. Найбільше в центральній частині по вулиці Фрунзе, Жовтнева, Леніна, Пушкіна. Є на вулиці Комсомольській, Панянці, Мясоєдова та Балакіна.

- Також зробила повну перепланіровку, - говорить Шкурба, живе разом із батьком, 79-річним Євгенієм Анатолієвичем. - Спочатку було дві кімнати, так наша родина їх ще раз навпіл поділила, вийшли кухня, вітальня й дві спальні. А вікна без усяких дозволів поміняли, бо крізь старі вітер свистів, що ж нам, мерзнути.

В квартирі євроремонт, коридор вузький, кімнати маленькі. На стінах фотографії родичів та картини.

Поверхом нижче 58-річний Леонід Крищенко закінчує ремонтувати свою квартиру. Стіни товщиною 30 сантиметрів. Їх висота 4,7 метри.

- На відміну від звичайних домів, тут гарна теплоізоляція, - каже. - Влітку в ньому прохолодно, а взимку тепло, тому достаточно звичайних батарей. Правда страшно шпалери міняти. Треба з себе корчить крановщика. Коли востаннє клеїв, прямо в квартирі збивав дерев'яні козли, щоб на верх добратися. Думав продати, але більше 70 тисяч доларів не дадуть. Ціна на квартири менша ніж у новобудовах, бо там квадратний метр дорожче.

Будинок має 13 квартир близько 60 квадратних метрів кожна. Два під’їзди. Біля другого відеокамера. На першому поверсі магазин елітного жіночого одягу, в підвалі бар й туристичне агентство. Вздовж стіни на дах тягнеться жмут проводів. Між першим і другим поверхом висить стара "Польська антена".  В під’їзді вищерблені сходи й стіни. Зі стелі звисає штукатурка.

- У підїзді й квартирах пораємось самі. Є сусіди, що на своїх жилплощадях другий ярус вивели, висота ж дозволяє, - говорить 40-річна Юлія Нарізька, живе в 13-тій квартирі. Щойно вийшла з душу, волосся замотане в рушник. В середину хати не пускає. - Хоча, бува самі собі мороку робим. Он, сусід неправильно встановив нові каналізаційні труби. Тепер постійно затоплює підвал.

Жінка заходить на горище. Світла не має. Місцями у шифері світяться дірки. Підлога прогинається. По ній розкидані старі стільці, столи, мішки з речами та непотребом.

- На капітальний ремонт теж не вистачає грошей, - каже. - Між кирпичами на криші вода вимила майже весь цемент. Недавно, в квартирі навпроти дах обвалився. Добре, що нікого не придавило.

Жінка сідає на диван на сходовому майданчику біля квартири. Поруч ще один. Вздовж стіни полиця з книгами. Вхід перегороджено залізною решіткою на металевому замку.

- ЖЕД тільки обіцянками годує, - говорить Нарізька. - Востаннє у 2005 році тут працювали. А коли я ремонт зробила й звернулась до них, щоб замінили шифер, так спромоглись лише дати кран, щоб я за свої кровні сама його над кімнатами змінила. Бо так, сказали, прийдеться роки два чекати.

В п'ятій квартирі Олена Євгенівна відчиняє нові двері.

- До революції тут дворяни жили, - каже. – А у 1942 році в нашій комнаті Адольф Гітлер ночував. З промовою виступав із сусідського балкону. Потом дім розбомбили. У 1957 році його відбудувала місцева кондитерська фабрика й заселила заново.

Сергій Савченко