Щоб пообідати на Сорочинському ярмарку потрібно витратити від 25 до 70
гривень. Найчастіше купують плов, рибу та лаваш у вірмен. З десертів обирають
гарячі калачі.
-
Не лежіть на печі, їжте наші калачі, - вигукує чоловік в білому фартуху з
написом "Кюртош калач". За ним п'ятеро пекарів на
спеціальних валиках скручують тісто. Готову випічку посипають горіхами,
шоколадом, маком або кокосовою стружкою. Коштують 10 — 15 гривень.
В
черзі стоїть 38 чоловік.
-
Хватить кричати. Вже голова болить, - говорить повна жінка, замовляє чотири
калачі з маком і чотири з горіхами. Платить 100 гривень. - Всі й так про вашу
вкуснятину знають. Я з другого кінця ярмарку 20 хвилин сюди топала, сестра ж
другий день приїжджає, набирає на всю сім'ю. А щоб солоненьке
поїсти, то йдемо по скумбрію на шомпурі.
Рибу
готують за рецептом вірменської кухні по центральному ряду в кафе "До
куми". Морожену скумбрію цілою, не чищеною насаджують на шомпол і смажать
як шашлик. Беруть 15 гривень за сто грам. Порція виходить на 50 — 60 гривень.
Замовляє кожен другий відвідувач.
На
початку рядів кафе й ресторанів, вірмени готують національні страви. Поруч їх
павільйону стоїть натовп ярмаркувальників.
-
Кожен рік приїжджаю на ярмарку, щоб поїсти справжнього вірменського лаваша. У
"Фуршеті" чи "АТБ" такого зроду не купиш, - говорить
26-річний Максим з Миргороду. - Готують
прямо при тобі в напівкруглій печі. Печеться на її стінках. Коштує 10
гривень. Спеціально до нього беру плов
за 25. В ньому й близько немає штучних приправ. Готують, знову ж таки при тобі
у величезному казані, так, що видно увесь процес.
В
узбеків, які щороку стоять на центральній алеї за млином, розбирають самсу.
- Її розмітають з такою швидкістю, що не встигає холонути, - сміється
чоловік з Полтави, стоїть п'ятим у черзі
за випічкою. - Завжди багато м'яса, тісто
аж хрумтить, і ціна всього 10 гривень, а сік аж по пальцях тече, тільки облизуй.
|