Група дослідників Північно-Східного федерального університету стверджує, що в ході міжнародної палеонтологічної експедиції "Яна-2012" їм вдалося виявити "живі" клітини мамонтів. Експерти сумніваються в можливості існування живих клітин у померлому організмі. Про знахідку повідомила прес-служба Північно-Східного федерального університету

Інформацією зацікавився керівник корейського фонду Sooam Biotech Хван У Сук, якому вдалося клонувати корову, кота і вовка, але не доісторичних тварин, і який раніше був викритий у фальсифікації наукових досліджень. Генетик вважає, що знайдені "живі клітини" можуть бути використані при клонуванні гіганта.

В експедиції, яка проходила в серпні в Усть-Янському районі республіки Якутія, брали участь фахівці з Росії, Кореї, США, Канади, Швеції та Англії. У цьому районі вчені і раніше здійснювали чимало цікавих знахідок. Влітку 2011 року тут знайшли туші мамонта, бізона і древнього коня. "В унікальній місцевості на глибині близько 100 метрів нам вдалося знайти багатий матеріал для дослідження - це м'які і жирові тканини, вовна, кістковий мозок мамонта", - повідомив керівник експедиції, директор Музею мамонта ПСФУ Семен Григор'єв. З самим Григор'євим на момент публікації матеріалу зв'язатися не вдалося. Навесні професор Григор'єв заявив Російській службі Бі-Бі-Сі, що твариною, яка послужить генетичної "базою" для клонування, може виявитися індійський слон - через схожість ДНК.

"Як кажуть наші колеги, для відтворення мамонта нам достатньо отримати зразки вовни свіжого зразка тварини, але вони обов'язково повинні бути оброблені на місці, інакше є шанс, що матеріал деградує при розморожуванні", - заявив тоді Григор'єв. Опитані Бі-Бі-Сі експерти поставилися до знахідки з неабиякою часткою скепсису, висловивши сумнів у тому, що у мертвої тварини можна виявити живі клітини, відповідно і мрії ряду вчених про клонування доісторичних гігантів навряд чи втіляться в реальність.

Заступник директора з наукової роботи, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Віктор Васильович Шепелєв заявив, що головними перешкодами на шляху до клонування мамонта є час (оскільки знахідці, за його словами, щонайменше 4 тисячі років), а також низькі температури. До сьогодні вченим вдавалося відновлювати тільки органи живих звірів, які були на деякий час законсервовані. Клонувати жодну з вимерлих тварин вченим у всьому світі поки не вдалося. Старший науковий співробітник Палеонтологічного інституту РАН, кандидат біологічних наук Євген Мащенко розповів Російській службі Бі-Бі-Сі, що живі клітини виявити у мертвих мамонтів неможливо.

"Жива клітина буває в живому організмі, а якщо організм вже помер, то вона вмирає. Тому може йтися про те, що клітини дуже гарної якості, з них можна виділити клітинні органели: такі як, наприклад, мітохондрія і ряд інших", - заявив Мащенко. Мітохондрії являють собою енергетичну фабрику клітини і часто називаються "аеробною пічкою". За словами експерта, найбільш важливі клітинні органели, такі як ядро, виділити навіть із найсвіжіших на вигляд тканин не вдається. Палеонтолог також зазначив, що тема клонування мамонта обговорюється вже приблизно 18 років. "Для схрещування мамонта зі слоном потрібно мати набір, який має повністю відповідати генетичній особині, від якої ми його отримали. Повністю розшифрувати геном мамонта не вдається, вдається розшифрувати лише мітохондріальну ДНК, яка на 70% є сателітною. Ядерна ДНК, яка може бути використана (для схрещування), ще не розшифрована", - пояснив експерт.

Спроби клонування мамонта робилися групами російських і японських учених, починаючи з 2003 року. Тоді в Університеті Кінкі в Японії за підтримки дослідницького центру вірусології і біотехнології "Вектор" були збережені в рідкому азоті кістковий мозок, шкура і зразки м'язів тварини. Згодом з'ясувалося, що левова частка зразків ДНК була пошкоджена, і її виявилося недостатньо для клонування, оскільки решткам було більше 200 тисяч років. Глава японської дослідницької групи з університету Кінкі висловив думку, що успіх заходу безпосередньо залежить від можливості отримати незіпсовані зразки нуклеїнової кислоти мамонта в місці вилучення його останків з вічної мерзлоти.

У грудні 2011 року японський університет разом з фахівцями російського Музею мамонта при Науково-дослідному інституті прикладної екології Півночі виявили бажання ввести ядро клітини кісткового мозку мамонта в яйцеклітину африканського слона, припустивши, що їхній дослід буде успішно проведений упродовж найближчих п'яти років. У червні 2012 року японська організація уклала договір з Академією наук Республіки Саха (Якутія) про спільні генно-молекулярні дослідження мамонтеняти на ім'я Юка, знайденого в Усть-Янському районі влітку 2010 року.

Вчені мають намір вивчити особливості скелета і зубної системи доісторичної тварини, а також провести порівняльно-остеологічний аналіз Юки з колумбійським мамонтом. Мамонти жили в Африці, Європі, Азії і Північній Америці в період з 1,6 млн до 10 тисяч років тому, в епоху плейстоцену. Волохатий мамонт був неймовірно добре адаптований до холодного клімату льодовикового періоду: гемоглобін в його крові Клацнути мав властивості антифризу, не замерзаючи навіть при екстремальних морозах.

ПАНН